Урок. Джонатан Свіфт «Мандри Гуллівера». Сатиричне зображення в повісті англійської дійсності XVIII ст. Ліліпутія - Англія крізь зменшувальне скло сатири.

           Тема: Джонатан Свіфт «Мандри Гуллівера».
Сатиричне зображення в повісті англійської дійсності

          XVIII ст. Ліліпутія - Англія крізь зменшувальне скло сатири.

            Мета:узагальнити й систематизувати знання з теми «Джонатан Свіфт «Мандри Лемюеля Гуллівера»; узагальнити сатиричне зображення в повісті англійської дійсності XVIII ст.; узагальнити державний устрій, закони та звичаї країни; розвивати вміння аналізувати художній твір, знаходити приклади сатиричного змалювання подій і героїв; характеризувати героя; розвивати уміння емоційного вживання в образ, виразного читання; виховувати почуття гідності, відповідальності за вчинки; активну життєву позицію.

          Тип уроку: урок – дослідження.

           Цілі уроку.

Учні повинні знати: життєвий і творчий шлях Дж.Свіфта, державний устрій і закони,звичаї Ліліпутії,причини і наслідки війни з Блефуску.

          Учні повинні вміти:

           аналізувати твір,звертаючи увагу на сатиричне зображення англійської дійсності;

          розповідати про державний устрій, закони,звичаї Ліліпутії,причини і наслідки війни з Блефуску,життя Гуллівера у ліліпутів;

            порівнювати старовинні та сучасні закони ліліпутів;

            знаходити у тексті приклади сатиричного змалювання подій і героїв;

            висловлювати особисте ставлення до проблем, що порушуються в повісті, аргументуючи свою точку зору цитатами з тексту.

           Обладнання: портрет письменника, слайди, роздатковий матеріал, ілюстрації до твору.

        

Якщо вчуєш жарт,

шукай у ньому приховану правду.

О. Довженко

ХІД УРОКУ

І.  Організація класу.

Виберіть картку, яка відповідає вашому настрою. Створимо «Палітру настрою» нашого класу. Підніміть, будь ласка, вгору картки. Побачимо, чи зміниться палітра настрою протягом уроку.

II.   Мотивація навчальної діяльності.

1. Гра «Вгадай предмет за описом»

Ви знаєте, море викинуло якусь старовинну скриню із речами. Я зачитаю їх опис, а ви вгадайте, що це за речі і кому вони належать.

 (Учні відгадують і знаходять цей предмет на столі.)

-         «Великий шмат цупкого полотна, який міг би правити за килим для парадної зали». {Носова хустка)

-         «Машина з двадцятьма довгими палями, щось подібне до огорожі перед палацом». {Гребінець)

-         «Величезний стос тонких білих пластин, складених докупи; стос цей у три людини завтовшки, перев'язаний міцним канатом. Кожну пластину вкрито чорними знаками». (Книжка)

-         «Велика штуковина дуже дивної форми завбільшки з опочивальню його величності, з круглими краями й підвищенням посередині заввишки з ріст людини». (Капелюх)

-         А що це за предмет лишився? (Лупа)

-         Для чого він застосовується? (Щоб краще роздивитися деталі предметів)

III.    Повідомлення теми, мети, епіграфа уроку.

Ми сьогодні спробуємо роздивитись вигадану незвичайну країну Ліліпутію з її дивними мешканцями крізь збільшувальне скло; узагальнити відомості про державний устрій, закони та звичаї цієї країни; визначити, пригадавши відомості з теорії літератури, за допомогою яких засобів змальовує її автор. Тому і тема нашого уроку — «Ліліпутія — Англія крізь зменшувальне скло сатири». А епіграфом служать слова

 О. Довженка: «Якщо вчуєш жарт, шукай у ньому приховану правду».

IV. Систематизація й узагальнення знань.

1.  «Встанови послідовність подій». Індивідуальна робота учнів біля дошки, представників груп.

Ви об’єднані в три групи. Ви вже знайомі зі змістом роману Дж. Свіфта

                                                                                                              .

«Мандри Лемюеля Гуллівера», і я попрошу одного представника від групи встановити послідовність подій, зображених на ілюстраціях, коротко пояснивши, який момент сюжету переданий на них.

2.  Анкета «Країна Ліліпутія». Робота в групах (слайд)

Тож Гуллівер потрапив до Ліліпутії. Що ми про неї знаємо? Давайте заповнимо анкету цієї країни.

Анкета
1.	Назва країни — Ліліпутія.
2.	Столиця — Мідлендо.
3.	Форма правління — монархія.
4,	Хто править країною — імператор.
5.	Хто підкорявся імператору — придворні, нардани.
6.	Назвіть нижчі верстви населення — народ.
7.	Політичні партії — тремексени, слемексени.
8.	Грошова одиниця — спрага.

             9.     Закони — про освіту;

про призначення на державну посаду за мо­ральними якостями, а не за здібностями;

про рівновагу між нагородою та карою;

про невдячність як карний злочин;

про донощиків; про шахрайство;

 про заборону розбивати яйця з тупого кінця.

9.      Стосунки з іншими державами – війна з Блефуску.

Взаємоперевірка анкетування

1 -8 питання — 1 бал, 9, 10 питання — по 2 бали.

3. Евристична бесіда

-         Що в країні вважалося найнебезпечнішим? («Немає нічого най- небезпечніиіого, ніж доручати посади талановитим людям».)

-         Розкажіть, як у Ліліпутії можна було зробити кар'єру? (Головне — танцювати на канаті та пролазити під палицею.)

-         Якою була система виховання дітей? Чи можна виховати справжнього громадянина, нормальну людину, користуючись такою схемою?

-         За що і як король нагороджує своїх підданих? (За спритність і вміння пролазити під палицею нагороджує різнокольоровими нитками.)

- Як у Ліліпутії забезпечувалося дотримування законів? (Через страх покарання)                                          ,

4. «Статуя правосуддя». Робота в парах

Пригадайте, як зображена статуя правосуддя у ліліпутів. Ми звикли до більш традиційної античної статуї Феміди. За допомогою цих предметів зобразіть статуї. Поясніть, чому саме так зображувалися статуї та яка різниця

між ними.

1      пара — стрічка, ваги — Феміда.

2      шість очей, мішок із золотом та меч — статуя правосуддя ліліпутів.

5. Робота зі схемою «Засоби комічного у романі Дж. Свіфта»

Учитель. З першого погляду здається, що Ліліпутія — нормальна країна, у якій панують порядок і благополуччя. Однак, проаналізувавши її закони, читач ставить запитання: «Для кого і для чого вони існують?» Складається враження, що ми у країні кривих дзеркал, де все існуюче не відповідає звичним уявленням і часто видається смішним. В епіграфі зазначено: «Якщо вчуєш жарт, шукай у ньому приховану правду», Саме для цього Дж. Свіфт звертається до комічного зображення дійсності, щоб пока­зати приховану правду. Які засоби комічного він використовує, розглянемо за допомогою схеми.

6. Робота з літературознавчим словником. Робота в групах

Знайдіть і запишіть у зошит визначення понять:

1- ша   група — іронія, гумор

2- га      група — пародія, сатира.

3- тя     група — сарказм, літота,

>       Іронія (гр.— удавання, глузування) — прихована насмішка, коли про якесь явище чи особу говориться в позитивному чи навіть у захопленому тоні, а мається на увазі зовсім протилежне. Від гумору іронія відрізняється більш гострим, хоч і дещо замаскованим запереченням висміюваного.

>       Гумор (від лат. — букв, волога) — художні твори різних жанрів, у яких смішне в житті зображується в беззлобно- добродушному, жартівливому тоні.

>       Пародія (гр.— переробка на смішний лад) — сатиричний або гумористичний твір, який наслідує, імітує творчу манеру письменника або цілого літературного напряму з метою його висміяти. Досягається ця мета шляхом загострення слабких сторін пародійованого твору. Зберігаючи форму оригіналу, пародист вкладає в неї новий, протилежний зміст і тим самим дискредитує його. Пародія може «передражнювати» саму дійсність.

>       Сатира (лат. від — суміш, всяка всячина) — художні твори різних жанрів, у яких різке викриття зображуваного поєднане з гострим осміянням, глумлінням.

>       Сарказм (гр. — терзання від— рву м'ясо) — особливо дошкульна викривальна насмішка, вияв крайньої ненависті й презирства до зображувальних явищ і людей. Сарказм близький до фонІЇ, але не має переносного значення, виражається більш прямо. Крім того, для сарказму характерне поєднання сміху з гіркотою і злістю.

> Літота (гр. — простота) — в противагу гіперболі це показ з художньою метою ознак якогось предмета чи явища в нарочито зменшеному вигляді.

7. Дослідницька робота. Робота в групах

Знайдіть у романі Дж. Свіфта «Мандри Лемюеля Гуллівера» приклади до опрацьованих визначень.

Іронія — опис зовнішності короля. Маленькі розміри цієї людини, але багато духовної ницості, і велетень був змушений підкорятися.

Пародія на дві парти — торі та віги, зобразивши їх у вигляді прихильників низьких та високих підборів; над протестантською та католицькою церквами, змалювавши прибічників кожної як тупоконечників або гостроконечників.

Гумор — акт обвинувачення

Сатира — кривава війна між Ліліпутією і Блефуску триває через «надзвичайно важливу проблему»: з тупого чи з гострого кінця розбивати яйця.

Сарказм — «Не розважати читача, а будити в ньому злість», — таку мету ставив перед собою Свіфт,

Літота використовується в зображенні Ліліпутії. Свіфт показує нікчемність людських істот, що живуть за абсурдними законами і керуються не моральними принципами та розумом, а низькими інстинктами (користолюбство, кар'єризм, лицемірство)

8. «Віддзеркалення»

На створення роману «Мандри Лемюеля Гуллівера» Дж. Свіфта підштовхнуло обурення несправедливістю, яке панувало у тогочасній Англії. Коли сучасники письменника читали про країну ліліпутів, вони добре розуміли, що все це про їхню Англію. Тож знайдіть факти і доведіть, що Свіфт засобами сатири хотів показати, що Ліліпутія — це Англія. (Учні факти записують на стікерах і прикріплюють на карту Англії.)

Варіанти відповідей:

1      Король Ліліпутії — Король Георг І.

2      Імператорський палац — королівський палай у Лондоні.

3      Державні нагороди — синя, червона, зелена шовкові нитки — ордени Підв'язки, Бані. Св. Андрія

4      Як видавались посади і нагороди

5      Нагороди не були цінністю. .

6      Королі давали обіцянки, які не виконували

7      Воювали через дрібниці.

8      Відповідність політичних партій гремексени і слемексени —віти і торі.

Учитель. Ми з вами наочно побачили, як ці дві країни наклалися одна на одну, тобто Ліліпутія є віддзеркаленням фактичної Англії. «Сатира — своєрідне дзеркало, в якому кожен, хто дивиться в нього, бачить, як правило, обличчя всіх, крім свого власного»,— говорив Джонатан Свіфт.

«Держави такі, як і люди», — сказав Платон, І зробивши своїх героїв такими маленькими, Свіфт не хотів образити маленьких на зріст людей, а хотів показати, що страшним є не маленький зріст, а маленька душа, ница, підла і зла. І раптом у цьому мурашнику з'явився велетень Гуллівер.

 (Ф. Кривін)

Свіфт наділив свого улюбленого героя багатьма власними рисами. Гуллівер, як і автор, найбільше цінує в житті свободу, обстоює незалежність людської особистості, виступає проти страхітливих завойовницьких війн.

Гуллівер викликає у нас симпатію, ми захоплюємося його са­мовладанням, благородством, поважаємо йього чесного і гуманного англійця. Ще не все втрачено, коли є такі мужні, розумні та благородні люди, як Гуллівер.

 9. Робота в групах  

1-ша група — рольова гра «Вживання в емоційний стан героя»

Уявіть себе на місці Гуллівера.  Що він відчував, коли знаходився серед

ліліпутів?

Признаюся, коли вони бігали по моєму тілу, мені не раз кортіло схопити в жменю 40-50, котрі навернуться під руку, і скинути їх на землю... Іноді мене спокушала думка про опір, адже я поки був на волі, міг впоратися з усіма збройними силами держави. Я легко міг закидати камінням і зруйнувати столицю. Але згадавши присягу, яку дав імператорові, ту ласку, якою він обдарував мене, я зараз же з огидою відкинув цей план...Мене пе­реповнювала ціла гама почуттів: злість, вдячність за гостину, почуття обов'язку, повага до хоробрості цих маленьких істот, я час від часу хотів розірвати пута, відчуваючи пекучий біль на руках і обличчі, я помітив, що ворогів дедшіі більшає, і здався на милість переможців.

2-га група — «Указ Гуллівера»

Ми вже сьогодні згадували про указ, який видали ліліпути щодо Гуллівера. А якби Гуллівера обрали імператором, який указ видав би він? Указ по країні Ліліпутії:

 Змінити систему освіти, виховувати дітей у сім'ях.

Підлабузникам не видавати посади і винагороди.

Імператори повинні дотримуватися своїх обіцянок. До влади допускати лише за професійними якостями.

 Припинити безглузді війни.

3-тя група — «Подяка Гулліверу»

-         Як і за що подякували би Гулліверу ліліпути?

Вельмишановний Куінбус Флестрин (Людина-Гора)!

Звертаємося до Вас з подякою за те, що Ви дотримувалися присяги, даної імператору при Вашому звільненні.

Дякуємо також за те, що Ви обережно пересувалися країною, не дивлячись на величезний розмір Ваших ніг. Навіть будучи велетнем, нікому не робили зла і врятували нас від нападу Блефуску.

Підсумок уроку .

1. Бесіда

- Над чим змушує замислитись своїх читачів Дж. Свіфт?

- Чи актуальні в наш час проблеми, які піднімає автор у творі?

Чому?

Висновок: Отже, ми прийшли до висновку, що Світ змушує людство замислитися над своїм життям, дбати про чистоту думок та душі й обрати шлях до майбутнього. Не можна опускатися до рівня ліліпутів і тим більше коритися їм. Треба мати власну гідність, бути собою, бо тільки так люди здатні побудувати нове краще життя.

                                           Не так-то просто, проходить по городу,

Увидеть человека в полний рост

                                 Где великаны опускают голову,

                                 Там лилипуты  поднимают нос.

-         Цього бути не повинно. Кожній людині треба бути велетнем духу та

розуму і не опускати свою голову перед ліліпутом. Саме за такими людьми

майбутнє. Вони покликані змінити світ на краще.

VII.   Домашнє завдання.

Уявна розмова з Гуллівером:

«Я вірю в тебе, Гуллівере!»